КЛІНІКА ВАРТЕНШТАЙН
„1 березня 1992 року, – записала Ерна до щоденника. – Іменини Альбіна, Рожера, Леонтіни, – потім поглянула у вікно і приписала: Місяць щерблений.
Вона допила каву, натягла куртку, прихопила сумку і торбу з костюмом мушки, вийшла в непривітну темряву і скочила на велосипед. Господи, подумалу вона, не встигну, хіба тільки Клініка і справді згоріла. Не дурно ж цієї ночі у бік Вартенштайна промчало три машини добровільної пожежної дружини, якою з минулого літа заправляв красунчик Гансі. Згоріла, певно що згоріла, мстиво думала Ерна, крутячи педалі, і вже ясно бачила того мертвого, вигорілого дощенту монстра і ненависну їй голандку, що сиділа посеред руїн і посипала собі попелом волосся…“ [Читати пробний текст далі]
Наталія Кушнєрова/Natalia Kuschnerova. Клініка Вартенштайн/Klinik Wartenstein: кримінальний роман. – Мюнхен: EastEuroBooks – 280 с., іл. – ISBN: 978-3-946270-00-3© Наталія Кушнєрова
© Сергій Кушнєров, обкладинка
© видавництво EastEuroBooksПисьменниця Наталія Кушнєрова – українка, киянка, за фахом – інженер і перекладач, наразі живе у Мюнхені. За лаштунки для нового детектива вона обрала Вартенберг – мальовниче баварське містечко у передгір’ях Альп, де жила і працювала десять років і жителів якого згадує з великою любов’ю і вдячністю. Майже всі герої книжки – справжні, майже всі події – вигадані.
Книжку можна придбати в Києві:
Книгарня „Наукова думка“, вул. Грушевського, 4
„Книгоноша. Українські книжки“, Книжковий ринок «Петрівка», 37-й ряд, 4-те та 5-те місце.
……………………………………….
Schriftstellerin Natalia Kuschnerova – geboren in Kiew, Ukraine. Diplom Ingenieurin und Übersetzerin von Beruf. Wohnhaft in München.
Als Kulisse für ihren neuen Krimi wählte sie Wartenberg, ein malerisches Städtchen in den Ausläufern der Bayerischen Alpen, wo sie zehn Jahren lebte, arbeitete und an dessen Bewohner sich mit großer Zuneigung und Dankbarkeit erinnert. Fast alle Charaktere des Krimis sind real, fast alle Ereignisse sind erfunden.
……………………………………….
Яке то гарне містечко Вартенштайн! Швидка гірська річечка зміїться околицями, вода в ній чиста, як роса, швидка, як біг жереб’яти, а в стрімкому потоці – головами супроти течії – велетенські форелі, темні і таємничі, як вартенштайнські духи. Небо – кобальт, повітря – кришталь, пиво – бурштин.
На межі містечка височіє гора, облита турмаліном ялин, а на ній золотою підковою сяє гігантська споруда геронтологічної Клініки з інтернаціональною командою молодої обслуги і заможними пацієнтами.
На перший погляд здається, що тут панує довершеність і спокій, але насправді у цьому вулику нуртують притлумлені пристрасті. Любов і ненависть, дружба і зрада, секс і очікування смерті, самопожертва і жадібність – на цьому тлі трапляється серія загадкових самогубств, нещасних випадків і відвертих злочинів, котрі загрожують поруйнувати ідилію містечка Вартенштайн та імідж однойменної Клініки.
А почалося все з того, що пацієнтка фрау Шмідт виграла на масляну шість мільйонів…
……………………………………….
Was für ein schönes Städtchen ist Wartenstein! Ein schneller Bergbach schlängelt sich an der Stadtgrenze. Das Wasser darin – klar wie Tau, flink wie Fohlenlauf und im schnellen Strom – Köpfe gegen Strömung – riesige Forellen, dunkel und geheimnisvoll wie Wartensteins Dämonen. Himmel – Kobalt, Luft – Kristall, Bier – Bernstein.
Am Rande des Städtchens erhebt sich ein Berg, begossen mit Turmalin der Tannen und gekrönt mit dem glänzenden goldenen Hufeisen des riesigen Gebäudes der gerontologischen Klinik mit einem internationalen Team von jungen Mitarbeitern und wohlhabenden Patienten.
Auf den ersten Blick scheint es, dass hier Vollkommenheit und Frieden herrschen, aber in der Tat brodeln in diesem Bienenstock verdrängte Leidenschaften. Liebe und Hass, Freundschaft und Verrat, Sex und Todesangst, Selbstaufopferung und Gier – vor diesem Hintergrund spielt sich eine Reihe von mysteriösen Unfällen ab. Selbstmorde und Verbrechen, welche die Idylle des Städtchens und das Image der Klinik zu ruinieren drohen.
Und all das begann als die Patientin Frau Schmidt einen 6 Millionen Lotto Jackpot knackte…
……………………………………….
«Клініка Вартенштайн» – детектив, у якому щосторінки може трапитися будь-який злочин, й тіла самогубців хляпають об землю, як перестиглі груші. А чи не допоміг їм вкоротити віку хтось із персоналу, як про те пліткують?
Ініціативу з розслідування бере на себе одна з пліткарок («недурно ж її називають у Клініці «інспектор Коломбо»), і читач уже готовий схопити викритого нею убивцю – аж раптом виявляється все не так. А потім – ще раз не так. Нові й нові глухі кути цього лабіринту відкриваються до кінця історії, яка нагадує палімпсест зі зсувом кожного наступного оповідного шару на якийсь дрібний сюжетний крок. Справжня диявольська проза, бо диявол – у дрібницях, а весь роман зіткано із самих – менша меншої – дрібничок. Їхній танок утворює легке, але постійне неспівпадіння попереднього пояснення з наступним і викликає мерехтіння смислів. Коротше, у читача цілком може статися «перенапруження шийно-вушного м’яза».
Костянтин Родик, президент рейтингу «Книжка року»
