Прірва для Езопа


ПРІРВА ДЛЯ ЕЗОПА

Наталія Кушнєрова

“…і оте могло трапитись хіба у п’ятницю, тринадцятого, коли повний місяць стрічається на небосхилі з Юпітером і Сатурном, себто раз на дві тисячі років, і то хіба мені, що згоряв у перехресному вогні дванадцяти присяжних засідателів і тринадцятого, мого адвоката, останнього покидька, який найбільше за всіх жадав моєї смерті,” [Читати пробний текст далі]

Валентина Сорока – Газета по-киевски / 04.04.2006:
“Сумасшедший украинский роман
Иначе и не назовешь этот неглупый микс, приятно непохожий ни на что другое в современной украинской литературе. Это первый роман киевлянки Натальи Кушнеровой – инженера, переводчицы и писательницы, – которая сейчас живет в Мюнхене. А посему знает то, о чем пишет. Пишет же она о Баварии. Текст построен как воспоминания слегка чокнутого персонажа, о котором так до конца и не ясно, человек он или кот. Чудо природы рассказывает, как было спасено от самоубийства двумя украинками, с которыми оно жило в замке, играло в бридж и философствовало. Причем, его историю мы узнаем из его тюремных записок, писанных ночами в ожидании приговора за череду убийств. Так что загляните в “Прірву”: этот роман – как ветер в библиотеке, разметавший педантично разложенные по полочкам разноцветные листки. Он собьет колымагу вашего ума с наезженной колеи и устроит проветривание в закоулках сознания. (К.: Задруга, 2006)”
Книжник-Review – 30.02.2006

Костянтин РОДИК, головний редактор журналу «Книжник-review», спеціально для «Дня»:
“Відтак, достойники ніби граються у складання життєпису такого собі, за власним означенням, пасивного маргінала, що по одержанні постанови про примусове виселення із хижки десь у Баварській глибинці починає перейматися біблійним питанням: «Чому мене вигнали з раю?» Ця, за висловом Лоуренса, « дитина, котра розрослася до розмірів чоловіка» , перверзійно почувається напівлюдиною-напівкотом — щось середнє між Ґреґором Замзою з «Перетворення», котом Бегемотом з «Майстра і Марґарити» та котоподібним мсьє Пуаро. І хоча цей персонаж «завжди прокидався котом і ніколи не міг із тим примиритися», водночас «чим більше я обмірковую цю ідею, тим принаднішою вона мені видається. Варто лише отримати ветеринарне посвідчення, де чорним по білому стоїть «Кіт», як переді мною відкриваються просто-таки безмежні можливості і відпадають мої обов’язки перед суспільством. Повна безкарність, себто повна свобода».” №218, п’ятниця, 25 листопада 2005” [Читати далі]

Киевские ведомости, 30 марта 2006 года.

Інтерв´ю для газети “Молода Галичина”

 

Книжку можна придбати в Києві:

“Книгоноша. Українські книжки”, Книжковий ринок «Петрівка», 37-й ряд, 4-те та 5-те місце.



Copyright © 2004–2009. All rights reserved.

RSS Feed. This blog is proudly powered by Wordpress and uses Modern Clix, a theme by Rodrigo Galindez.