Коли зустрінете Езопа, або Пастка на слонопотама

Коли зустрінете Езопа, або Пастка на Слонопотама

Наталія Кушнєрова

„… – і уявіть собі, ця пошесть щоразу прокочується Європою.

Я на мить обертаюсь, аби пересвідчитись, що делікатний і рівний голос належить літньому чоловіку з інтелігентним обличчям, у старій куфайці і викачаній рудій шапці, вуха якої стулено докупи ясно-червоними шнурками. Він блимає на мене крізь скельця дорогих окулярів і з притиском повторює фразу про пошесть, начеб-то вона прокочується Європою з моєї вини.

Мабуть, фанатик-епідеміолог. Або колгоспний ветеринар. В усякому разі, жононенависник. Його співрозмовник, вірніше, вимушений слухач підпило киває лисою головою і сором’язиво ліпить зі свого бобрового капелюха пиріжечок. Брагородне хутро противиться тому насильству і щораз випручається з дядькових рук, блискуче і пружне, немов ялинкова гілка. Круг його лисини погойдується хмаринка коньячних випарів, присмачена пахощами лимону.“ [Читати пробний текст далі]